Інтер’єр квартири на Воздвиженці від Ксені Буци

Замовники – молода сім'я з двома дітьми (дівчинка 13 років та хлопчик 7 років) – мріяли про затишний інтер’єр з легкими вкрапленнями українського фольку. Оскільки замовниця працює в рекламі, їй вдалось зробити ідеальний бриф щодо нашого майбутнього проєкту. Більш детального я ще ніколи не отримувала. Ось кілька цитат з нього:

• «Нотки українського фольку, але так щоб це не перетворилося у вишиванку. Чи маленькі вкраплення традиційного фольку, чи його сучасна інтерпретація. Можливо, не конкретно українські цитати, а елементи рустикальності, проте небагато».
• «Якомога більше місць для зберігання, щоб життя з дітьми не перетворило красу в захламленість».
• «Медове дерево в комбінації з природними кольорами. В кольорах хочеться гри».

 

 

Замовник мав єдине побажання – скандинавська сантехніка. Решта – вибір жінок. Повний карт бланш.

Дівчинка точно знала, якою бачить свою майбутню кімнату. Її інтер'єр мав нагадувати улюблений київський ресторан, в який вони часто ходять всією родиною. Як стилістика, так і кольорова гама. І обов'язкова присутність інстафону у вигляді дзеркала з проміннями, що світяться.

Хлопчик не мав побажань, тому в його кімнаті я мала змогу втілити свої мрії, фантазії та уявлення стосовно того якою має бути ідеальна та зручна кімната хлопця. Також, одним з побажань було залучити до втілення дизайн-проєкту якомога більше українських майстрів, підрядників та крафтових виробництв. І це зробило цю роботу певним викликом.

 

 

Якщо описувати цей проєкт, то мені спадає на думку наступне визначення. Цей інтер'єр – це мікс сучасного комфорту та делікатного вкраплення фольку. Велика кількість кольорів не зробила цю квартиру кітчевою, а наповнила її життям та індивідуальністю. Окрім того співіснування в просторі великої кількості фактур та матеріалів створило відчуття затишку та надало інтер’єру особливого характеру.

 

 

Більшість меблів та декору створені нашими українськими майстрами. Всі дерев’яні предмети – шафи, комоди, тумбочки, двері – виконані на замовлення франківським майстром та його сином за моїми ескізами. Особливе задоволення мати справу із родинною справою. Сімейні історії, досвід поколінь, любов та повага один до одного знаходять своє відображення в речах. І це, як на мене, дуже цінно.

 

 

Смарагдовий диван у вітальні – від українського бренду Blanche. Невисокий дерев’яний пень поблизу – це знахідка іншого майстра, з Харкова. Його поява  – майже детективна історія. Він два дні ходив до лісу і шукав відповідну форму. Ми провели цей час у тісній переписці та постійному обміні фото. І нарешті саме той пень, саме тієї форми, яка пасувала найбільше, був знайдений.

Опорні колони, які розділяють транзитну зону між спальнями, санвузлами та вітальнею, ми оздобили дерев'яним паркетом. На торцях використали кахель. Той самий кахель використали аби оздобити стіну біля біокаміну. Це суто декоративне рішення, адже біокамін не нагріває стіни, біля яких стоїть. Цей кахель додає тепла та відчуття зв’язку з нашими прадідами, які грілись в холодну пору року п’єцами, красиво оздобленими кахлем.

 

 

Особливу роль в інтер’єрі грають люстри. Майже в кожній кімнаті головний світильник став точкою відліку, від якої формувався та розвивався сам інтер’єр. У вітальні – це люстра від сімейного бренду Yalanzhi Objects. Plattya дало старт кольоровому рішенню вітальні. Сама по собі люстра є досить самодостатньою і я не хотіла, щоб вона виглядала егоїстично в кімнаті, тому підтримала її шторами за допомогою ліній та плям. Мені здається, що цей дует вийшов дуже вдалим.

Кожний елемент інтер’єру підтримує та підсилює один одного та надає індивідуального звучання кожному. В майстер-спальні висить люстра, яка є досить простою і всім знайомою за своїм дизайном. Але вона не без родзинки. ЇЇ плела київська майстриня Аня Шепелєва і це додає їй особливого звучання. Велику, пухнасту та теплу люстру для кімнати дівчинки так само сплела Аня.

 

 

Аня є авторкою й іншого цікавого та неповторного елементу у квартирі. Мова йде про підвісну взуттєву шафу в коридорі. В цьому елегантному та вишуканому витворі важко впізнати таку необхідну деталь передпокою. Красиві плетені дверцята додають невимушеності та наповнюють простір легкістю. Аня вперше працювала із корпусними меблями, і, на мою думку, в неї це вийшло неперевершено.

Коли заходить питання про шпалери – то мій вибір The O та Omoioboi. Шпалери саме цього виробника ми використали у кімнаті хлопчика та гардеробній. Килим в майстер-спальні від Kilimart. Бетонні умивальники – Odudlab. Весь текстиль зробили дівчата з компанії AveSol. Я маю довгі роки співпраці із ними й це завжди історія із щасливим кінцем: якість та повага до клієнта.
 

 

Розбавити інтер'єр вирішила меблями та деталями з Ikea. Люблю використовувати їхні товари як доповнення.

Всі фотографії, які прикрашають стіни квартири (окрім колосся на кухні), зроблені її господарем.  Він не є фотографом, проте дуже багато подорожує та ходить у гори по всьому світу. Використані в оздобленні світлини – це окрема історія походів і про кожну з них він може розповідати годинами.

 

 

Фото: Юліана Литвиненко

facebook.com/ksenja.butsa

instagram.com/ksenyabutsa_design