“La famiglia”. Сімейний ресторан у Львові

Ідея цього львівського закладу полягала у створенні комфортного та затишного місця сімейного дозвілля. Цільова аудиторія відвідувачів ресторану “La famiglia” не має вікових обмежень. Завдання, яке перед собою ставив колектив студії архітектури та дизайну Андрія Асанова, полягало у створенні невимушеної атмосфери без прив’язки до чіткої стилістичної лінії.

 

Над інтер'єром піцерії, загальна площа якої становить 200 кв.м. , працювали Андрій Асанов, Наталя Козак, Лілія Степа, Тарас Сало. Реалізація проекту була завершена навесні минулого року, а заклад встиг за цей час стати улюбленим для львів'ян та гостей міста.

 

В планувальній схемі використаний принцип вільно перетікаючого простору, що наразі стало традиційним для сучасних закладів харчування. Зали між собою поділені умовними обмеженнями, дитяча зона відділена склом, посадкові місця від транзитів обслуговуючого персоналу декоративними ящиками. Один із залів відокремлений перегородкою, що виконана із дерев'яних полиць.

 

Замовники хотіли створити атмосферу місця, куди можна прийти з сім'єю. Оскільки авторський колектив не мав обов'язкової прив'язки до чіткої стилістичної лінії, тому бетонна стеля, цегла, брутальна дошка, ящики органічно поєдналися із вишуканими світильниками відомих брендів: Currey&Company, Arteriors, Ideallux, м’якими меблями від “Атіс” та авторськими подушками від Couture de fleur. Однією із найважливіших родзинок стало застосування авторських предметів інтер’єру виконаних Богданом Прохасько. Також варто відзначити чудову роботу столярної майстерні Юліана Дзядури. Безперечним доповненням простору стали стільці від “TIVOLI” та “IKEA”.

 

 

Прийом із використанням різних за стилем, кольором, фактурою меблів дає враження, що внутрішнє опорядження формувалось не одноразово, а поступово, рік за роком доповнювалось новими елементами.

 

 

«Може скластись враження, що деякі елементи меблів є випадковими, але ми свідомо йшли на такі кроки формуючи простір не прив'язаний до чітко визначеного стилістичного вектору», — пояснює Андрій Асанов.