Історія та інновації в дизайні: 128 Podil Food Market як новий символ Подолу

Початковою метою проєкту було створити новий простір, де швидко сформується спільнота, з теплим і знайомим настроєм, місце «для своїх». Ідея створення урбаністичного фуд-маркету поєднувала зручність повсякденного харчування з духом вуличної їжі. Дизайн мав бути практичним, з великою кількістю природного світла та рослин, щоб забезпечити комфортну атмосферу для гостей. Однак шлях до реалізації був не таким простим, як планувалося. Робота на майданчику була призупинена через повномасштабне вторгнення росії в Україну, а будівництво відновилося лише навесні 2023 року після зимових блекаутів. Але навіть попри ці труднощі, проєкт зберіг свою основну мету – створити затишний простір для місцевої спільноти.

 

 

На початку роботи команда виявила будівлю у вкрай занедбаному стані – простір був поділений на численні маленькі кімнати, заповнені радянськими меблями. Для того, щоб розширити простір і впустити більше світла, необхідно було провести демонтаж внутрішніх перегородок. Саме будівля, результат кількох реконструкцій, мала значні структурні проблеми, зокрема тріщини на стінах, що вимагали акуратного підходу до збереження й модернізації.

Під час демонтажу було виявлено класичну київську жовту цеглу, характерну для будівель тієї епохи. Цю цеглу було ретельно збережено і інтегровано в дизайн, надаючи простору необхідну автентичність. Фасад було оновлено штукатуркою, а аркові цегляні конструкції відновлено. Вхід оформлено жовтою цеглою, яку залишили після демонтажу, що органічно доповнило загальну історичну атмосферу.

 

 

Інтер’єр поєднує сучасні елементи з історичними. Основною характеристикою є скляний тамбур на вході, що захищає гостей від протягів, водночас зберігаючи відкритість простору. Використання бруківки на підлозі тамбура візуально з’єднує вулицю з інтер’єром, підкреслюючи урбаністичний характер простору.

Всередині маркету простір розділений на два основних зали. Перший зал, де розташовано бар, оснащений унікальними світильниками, виготовленими з металевих кругів і золотистих блюдець, що додають інтер’єру індивідуальності. Зліва – прохід до більш закритого другого залу, де передбачено лаунж-зону з комфортними сидіннями.

Однією з особливостей інтер’єру є частково відкрита кухня, де гості можуть спостерігати за процесом випікання хліба та десертів через скляні перегородки. Вітрина для десертів дозволяє гостям не тільки насолоджуватися випічкою, але й спостерігати за роботою пекарів.

Над кондитерським цехом розташоване меню у вигляді лайтбокса з кольорових пластинок, де на прозорому оргсклі збираються літери, що нагадують старі розклади автобусних рейсів. Це креативне рішення є відсилкою до колишньої автостанції і додає ще один шар історії до інтер’єру.

 

 

Дизайн туалетів також відзначається увагою до деталей: плитка, придбана через онлайн-майданчик, була нарізана на шматки і вмонтована в мікроцемент, що вимагало кропіткої роботи. Індустріальні елементи, такі як чавунні рукомийники, поєднуються з сучасними зеленими акцентами на стінах, додаючи приміщенню особливого шарму.

Літня тераса також є важливою частиною дизайну. Влітку тут розташуються фуд-траки, на асфальтованій парковці, яка слугує основою для творчих рішень – частину асфальту було вирізано, вирівняно та покрито бруківкою. Це створює «килим» з бруківки, що нагадує квартальну сітку забудови Подолу, інтегруючи навколишнє середовище з самим будинком.

 

 

128 Podil Food Market – це не просто кафе, а святкування багатої історії Києва та його сучасної енергії. За допомогою ретельного поєднання сучасного дизайну з історичними елементами, архітектори Balbek Bureau створили простір, який поважає минуле та водночас обирає майбутнє. Незважаючи на всі труднощі, команда змогла створити місце з душею – простір, де місцеві жителі та гості міста можуть зустрічатися, насолоджуватися їжею та атмосферою, що поєднує минуле та сучасність. З планами на майбутні фестивалі вуличної їжі та святкування національної кухні, 128 Podil стає важливою частиною київської гастрономічної культури.

 

 

Фото: Андрій Безуглов, Мар'ян Береш